Вона завжди одна. Навіть якщо хтось поруч.
І хоч вона ніколи про це не говорить, я відчуваю. Бо хто може її знати краще за мене?..
Її виказують очі, щоразу, коли вона намагається приховати свій стан.
Коли душа радіє - дівчина радіє і ззовні, коли душа поринає у смуток, вона всеодно радіє, з тією ж щасливою посмішкою, але очі...
Вони не здатні приховувати сліз, що як краплі дощу торкаючись вікна, стікають по щоках.
Мені вже набридло мокнути під цим дощем...
Але я не можу їй про це сказати.
Ми завжди разом, але щось таки тримає нас на певній відстані одне від одного...
Я ненавиджу осінь, але вона її улюблена пора року.
З приходом осені, дощі тут все частіше трапляються. І я не в силах їй допомогти, навіть якщо я - її невід*ємна частина.
Вона завжди одна. Навіть якщо хтось поруч.
І хоч вона ніколи про це не говорить, я відчуваю. Бо хто може її знати краще за мене?..
Її виказують очі, щоразу, коли вона намагається приховати свій стан.
Коли душа радіє - дівчина радіє і ззовні, коли душа поринає у смуток, вона всеодно радіє, з тією ж щасливою посмішкою, але очі...
Вони не здатні приховувати сліз, що як краплі дощу торкаючись вікна, стікають по щоках.
Мені вже набридло мокнути під цим дощем...
Але я не можу їй про це сказати.
Ми завжди разом, але щось таки тримає нас на певній відстані одне від одного...
Я ненавиджу осінь, але вона її улюблена пора року.
З приходом осені, дощі тут все частіше трапляються. І я не в силах їй допомогти, навіть якщо я - її невід*ємна частина.
Вона завжди одна. Навіть якщо хтось поруч.
(с)