Неужели это обо мне?

[esthetics-of-rhythm]

... *к сожалению, то, что ниже на моём родном украинском..)*
Простите, что не все поймут...
Там много текста, так что подумайте прежде, чем открывать..
Опять меня идеализируют...
Нет, мне безумно приятно, но такое чувство, что всё это не обо мне..
Я не могу быть такой... такой... я не такая... что за образ идеала?
Жаль осознавать, что кажусь лучше, чем я есть...

…Вже немає в моїй пам’яті тієї дати...але з того моменту кожен день, коли ми спілкуємося, я прокручую в свідомості той день, коли знайшов Тебе у маловідомому «коннекті». Прокручую, думаючи – співпадіння чи доля?..
І тим ваганням та роздумам є причини. Я вже раніше казав Тобі, що Ти є особлива людина. Я можу повторити це ще сотню разів. Я міг би й зовсім це не казати, але, не дивлячись на те, правда залишиться правдою. Ти – одна з небагатьох.
Так, ми з Тобою схожі характером, та все-ж таки я не перестаю дивуватись - звідки така сила волі?.. Ти знайшла в собі сили змінити своє життя на краще, витягнути себе з депресії, жити у власне задоволення. І разом з тим Тобі вистачає сил на опір негативній стороні цього світу. Кожен день я вимушений згортати вуха в трубочку через те, що мої друзі, навіть жіночої статі, не можуть зв’язати і двох слів без матюків... І саме тому кожен раз спілкуючись з Тобою, хоч нажаль і по інтернету, я почуваюся себе немов у оазисі серед чужої та жорстокої пустелі.
Це було зрозуміло одразу... Навіть кожен, в кого хоч щось є в голові, міг би лише подивитись на Тебе і сказати: «Ось у цієї дівчини є Душа!». І вона в Тебе справді є, її видно, немовби Світло серед зрадливого та підступного людства. Моральні цінності мають для Тебе значення – і Ти залишаєшся вірною ним, не дивлячись на те, що майже весь інший світ відмовився від них. Кожну годину я йду по київських вулицях і розумію, що саме в цю хвилину десь у світі розпусна дівчина віддається короткому задоволенню з хлопцем, з яким щойно познайомилась, навіть знаючи, що завтра вони все забудуть. Я розумію, що саме в цю хвилину якесь бидло, що вже не раз гвалтувало, вбивало, крало заради власної наживи, молиться Богові за всі гріхи, які йому вже ніколи не пробачать. Розумію, що в цю хвилину два гопа б’ють під дих хлопця, а його друг тікає подалі, хоча ще вчора вони побраталися на крові. Йду по вулицях і розумію, що кожну хвилину ця душа, яка щось досі цінить, може загинути. А Ти – вище цього. Сила Твоєї волі може здійснити те, що багато не можуть – побороти себе, вбити сумніви та заразу в своїй же душі.
Неприємно бачити, що кожного дня ясна та чиста голова виходить з моди, а її заміняють накачані м’язи та красиві обличчя. Остання свідомість вибивається з голови народу, люди не бережуть своє минуле, хоча воно несе в собі найбільшу цінність – можливість навчитися на чужих помилках. Яскравий приклад – загравання з нацизмом в нашій, вибач, «державі». І щось продовжує гріти серце, радувати душу, коли бачиш, як на обличчя людей повертається Думка, яку породили Твої твори. Кожен з Твоїх віршів, роздумів та оповідань здатен відродити здатність людини до мислення, яку та поступово втрачає. Твої епітети, порівняння та інші художні прийоми змушують згадати великих творців Україні, повернутись до інтелектуальної та культурної сили нації. І це тому, що в кожному Твоєму творі десь знаходиться ключ до кожного з нас, що не існує типу людського характеру, який би не зачепили Твої висловлювання...
І нехай вся планета співатиме Твоє ім’я!.. Бо Твоя душа, Твоє серце, думки – це цілий світ для нового людства! Цей світ звати Тетяна! І нехай саме там зародяться люди, на яких ми так чекаємо, які врешті змінять наш світ на краще...
А особисто мені здається трохи дивним, приємно дивним, що Твій світ, Твоє розмагіття душевних барвів тримається у такому милому, симпатичному і привабливому вигляді. Як може все-ж таки захопити душу це вкрай рідкісне поєднання внутрішньої та зовнішньої краси...
І так буде завжди – вічно я буду згадувати, що знаю Тетяну Аліпову, яка являє собою втілення досконалості у цьому недосконалому всесвіті...
Що б не сталося, які би сумніви не добиралися до глибини Твоєї душі – залишайся такою, яка Ти є. Ти потрібна людям. Скоро ти сама відчуєш, як кожен Твій крок, кожне знайомство з Тобою змінюватиме людей. Тоді Ти зрозумієш всю свою силу, зможеш використати її повністю, здійсниш своє призначення в житті і пізнаєш істинне щастя. Я в Тебе вірю. Не буду казати про всіх, про Твоїх друзів – не знаю я, чи відверті вони з Тобою. Я скажу лише свою правду – я завжди віритиму в Тебе...
(с) by Exile